Вибухонебезпечні предмети
Вибухонебезпечні предмети
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, будь- якого вигляду та форми, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.
Особливо треба бути уважними поблизу військових частин та полігонів, у місцях масового перебування людей, на залізничних станціях, містах зберігання металобрухту.
Вибухонебезпечними предметами є боєприпаси – це військово-технічні вироби одноразового вживання, призначені для поразки живої сили та техніки.
До боєприпасів відносяться:
– бойові ракети та їхні фрагменти;
– авіаційні бомби;
– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
– ручні гранати;
– стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, автоматів, гранатометів).
– освітлювальні, імітаційні, спеціальні ракети;
– вибухові пакети та петарди, освітлювальні, сигнальні ракети;
– димові гранати та шашки.
При виявленні (знаходженні) вибухонебезпечних предметів ЗАБОРОНЕНО:
• наближатися до предмету;
• пересувати його або брати в руки;
• кидати, ударяти по ньому, намагатися розбирати;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмети;
• приносити предмет додому, у школу.
Необхідно негайно повідомити поліцію про знахідку або зателефонувати на безкоштовні телефонні номери 101 або 102!
Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає уваги і обережності!
Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
ПРАВИЛЬНІ ДІЇ
1. ЗУПИНИТИСЯ. Якщо ми рухались, перше, що нам потрібно зробити, це зупинитися.
2. НЕ ПАНІКУВАТИ, заспокоїтись. Про цей крок дуже часто забувають. Натомість він конче важливий. Якщо ми не опануємо себе, навряд чи наші подальші дії будуть правильними. Скоріш за все, в паніці ми наробимо купу ризикованих небезпечних речей, які б ми ніколи не зробили у спокійному зваженому стані. А це може вартувати нам життя. Якщо в нас відпрацьовані навички безпечної поведінки, ми ніколи не будемо панікувати, оскільки ми напевно знаємо що треба робити.
3. ПОПЕРЕДИТИ інших, якщо за Ви рухались не самі, голосно повідомивши про небезпеку та наказавши зупинитися.
4. ПЕРЕВІРИТИ ознаки наявності інших предметів навколо себе, уважно роздивившись, не рухаючись з місця.
5. ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД ТИМ ЖЕ ШЛЯХОМ, ЯКИМ ПРИЙШОВ, стараючись рухатись по своїх слідах на безпечну відстань (не менше 300 метрів).
6. ПОЗНАЧИТИ небезпечну територію помітним знаком (червона стрічка, хустина тощо). Увага: маркування здійснювати тільки на безпечній ділянці – не менше 300 м від небезпечного предмету)!
7. ПОВІДОМИТИ ДСНС (тел.: 101), Поліцію (тел.: 102), місцеві органи влади.
ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ
! Наближатися до ВНП.
! Якимось чином впливати на нього (торкатися, кидати каміння, пересувати, накривати чи заливати водою, кидати у вогонь тощо.
! Телефонувати безпосередньо поруч з небезпечним предметом.
! Здійснювати маркування безпосередньо біля нього.
ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЬ НА МІННОМУ ПОЛІ, АЛГОРИТМ ТРОХИ ІНШИЙ:
1. ЗУПИНИТИСЯ
2. НЕ ПАНІКУВАТИ І НЕ РУХАТИСЬ НІКУДИ.
3. ГОЛОСНО ПОПЕРЕДЬТЕ ІНШИХ.
4. ГУКАЙТЕ НА ДОПОМОГУ. Але попередьте, що підходити не можна. Попросіть викликати екстрену службу за телефоном 101 чи 102
5. ЯКЩО НІКОГО НЕМАЄ ПОБЛИЗУ, ПОДЗВОНІТЬ САМІ.
6. ЧЕКАЙТЕ НА ДОПОМОГУ.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: не існує безпечного шляху з мінного поля!
ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ІНЦИДЕНТУ НА МІННОМУ ПОЛІ
1. ЗУПИНИТИСЯ ТА НЕ ПІДХОДИТИ ДО ПОСТРАЖДАЛОГО.
2. ЗАСПОКОЇТИ ПОТЕРПІЛОГО та повідомити, що скоро під’їде допомога. Попросіть не рухатись та за можливості самому зупинити кровотечу. Поясніть, як він/вона це зможе зробити.
3. ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ до екстрених служб: ДСНС – 101, Швидка допомога – 103.
4. ЧЕКАЙТЕ НА БЕЗПЕЧНІЙ ВІДСТАНІ до приїзду фахівців.
Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.
